1. Словник української мови Грінченка

поперти

Попе́рти, -пру, -реш

гл.

1) Напереть. Прожогом вискочили козаки і поперли на ляхів. Стор. МПр. 122.

2) Побѣжать. Як почув се циган, як попре додому, і чобіт не набув. Драг. 192.

3) Швырнуть. Да з словом сим на їх поліном і попер. О. 1861. IV. 62.

4) Потащить. Шуліка ухопив курчя, а за ним потяглись угору і останні курчята з квочкою, бо звязані були міцно: так усіх і попер шуліка. Чуб. II. 529.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поперти — Попе́рти: — підтримати [46-1;46-2] — підтримати; посунути наперед [IX] Словник з творів Івана Франка
  2. поперти — попе́рти дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  3. поперти — Попе́рти, попира́ти. Підтримати. По ядренній бесіді п. Малика порішено одноголосно попирати лише кандидатуру п. Спинула, а поборювати всяку иньшу (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. поперти — попру, попреш, док., фам. 1》 неперех. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. || перен. Почати масово вступати до якої-небудь організації, об'єднання і т. ін. (про багатьох). || Швидко й буйно почати рости (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поперти — ПОПЕ́РТИ, попру́, попре́ш, док., фам. 1. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Як же почула скотина кров, як заревуть, .. декотрі, позадиравши хвости, чкурнули в степ, а другі так і поперли на людей (О. Словник української мови у 20 томах
  6. поперти — II. ВАЛИ́ТИ (іти у великій кількості, натовпом), ВАЛИ́ТИСЯ, СУ́НУТИ, СУ́НУТИСЯ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВАЛУВА́ТИ, ПЛИСТИ́ (ПЛИВТИ́), ПЛИ́НУТИ, ТЕКТИ́, ПОСУВА́ТИ розм.; РИ́НУТИ, ПЕ́РТИ розм., ПЕ́РТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. поперти — ПОПЕ́РТИ, попру́, попре́ш, док., фам. 1. неперех. Рушити нестримно в якому-небудь напрямку. Як же почула скотина кров, як заревуть,.. декотрі, позадиравши хвости, чкурнули в степ, а другі так і поперли на людей (Стор. Словник української мови в 11 томах