1. Словник української мови Грінченка

пописувати

Пописувати, -сую, -єш

сов. в. пописати, -пишу, -шеш, гл.

1) Писать, написать (во множествѣ). Дрібне листе пописує. АД. І. 135. Там (у книгах) усе як раз пописано. О. 1862. VI. 59.

2) Только сов. в. Исписать. Пописав увесь папер.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пописувати — попи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пописувати — див. <�ПИСАТИ> Словник синонімів Караванського
  3. пописувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Писати що-небудь час від часу. 2》 перех. і неперех. Складати вірші, писати оповідання або інші літературні твори час від часу; писати потроху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пописувати — ПОПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. що. Писати що-небудь час від часу. – Тебе витурили з університету, так ти .. письомця [листи тітці] пописуєш? (Григорій Тютюнник). 2. що і без прям. дод. Словник української мови у 20 томах
  5. пописувати — ПОПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. Писати що-небудь час від часу. — Тебе витурили з університету, так ти.. письомця [листи тітці] пописуєш? (Тют., Вир, 1964, 68). 2. перех. і неперех. Словник української мови в 11 томах