1. Словник української мови у 20 томах

пописувати

ПОПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. що. Писати що-небудь час від часу.

– Тебе витурили з університету, так ти .. письомця [листи тітці] пописуєш? (Григорій Тютюнник).

2. що і без прям. дод. Складати вірші, писати оповідання або інші літературні твори час від часу; писати потроху.

Він давно збирає народні пісні, навіть віршики пописує (П. Колесник);

Про те, що він потай пописує [вірші], знав тільки Славчук (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пописувати — попи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пописувати — див. <�ПИСАТИ> Словник синонімів Караванського
  3. пописувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Писати що-небудь час від часу. 2》 перех. і неперех. Складати вірші, писати оповідання або інші літературні твори час від часу; писати потроху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пописувати — ПОПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. Писати що-небудь час від часу. — Тебе витурили з університету, так ти.. письомця [листи тітці] пописуєш? (Тют., Вир, 1964, 68). 2. перех. і неперех. Словник української мови в 11 томах
  5. пописувати — Пописувати, -сую, -єш сов. в. пописати, -пишу, -шеш, гл. 1) Писать, написать (во множествѣ). Дрібне листе пописує. АД. І. 135. Там (у книгах) усе як раз пописано. О. 1862. VI. 59. 2) Только сов. в. Исписать. Пописав увесь папер. Словник української мови Грінченка