пополювати
Пополювати, -люю, -єш
гл. Поохотиться.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пополювати — пополюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пополювати — -юю, -юєш, док., перех. і неперех. Полювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пополювати — ПОПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого, що і без прям. дод. Полювати якийсь час. Мені сказали, що в лісі багацько вальдшнепів, і я на другий день пішов пополювать (О. Стороженко); – А в мене сила лосів, – відгукнувся через стіл Конецпольський. Словник української мови у 20 томах
- пополювати — ПОПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. і неперех. Полювати якийсь час. Мені сказали, що в лісі багацько вальдшнепів, і я на другий день пішов пополювать (Стор., І, 1957, 144); — А в мене сила лосів, — відгукнувся через стіл Конецпольський. Словник української мови в 11 томах