попроситися

Значення в інших словниках

1. попроситися — попроси́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. попроситися — [попроситиес'а] -роушус'а, -осиес':а, -осиец':а, -ос'ац':а; нак. -сис'а, -роус'іц':а Орфоепічний словник української мови
3. попроситися — -ошуся, -осишся, док. 1》 Спитати дозволу кудись піти, зробити що-небудь. 2》 Попросити кого-небудь пустити до себе пожити, переночувати і т. ін. 3》 Попросити, щоб прийняли на якусь роботу, посаду або зарахували куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. попроситися — ПОПРОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док. 1. Спитати дозволу кудись піти, зробити що-небудь. Попросилася [Маруся] лягти. Їй було зимно (Г. Хоткевич); Цього дня Максим не тренувався. Сам попросився: – Хочу подивитись на інших (Д. Ткач). Словник української мови у 20 томах
5. попроситися — ПРОСИ́ТИ що, чого, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о(об) чім, діал. о що (звертатися з проханням до когось; спонукати кого-небудь щось зробити), ПРОХА́ТИ, ПРОСИ́ТИСЯ з інфін. Словник синонімів української мови
6. попроситися — ПОПРОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док. 1. Спитати дозволу кудись піти, зробити що-небудь. Попросилася [Маруся] лягти. Їй було зимно (Хотк., II, 1966, 172); Цього дня Максим не тренувався. Сам попросився: — Хочу подивитись на інших (Ткач, Арена, 1960, 132). Словник української мови в 11 томах