1. Словник української мови Грінченка

попроститися

Попрости́тися, -щу́ся, -сти́шся

гл.

1) Проститься. Мнж. 29, 47. От попростивсь він і пішов собі. Мнж. 138. Прощавайте, сусідоньки, може з ким сварився, та хоч сварився, не сварився, аби попростився. Чуб.

2) Испросить прощенія. За шо, каже, я її ударив? вернусь, попростюсь. Мнж. 33.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попроститися — попрости́тися дієслово доконаного виду попрощатися з ким-небудь; попросити побачення діал. Орфографічний словник української мови
  2. попроститися — -ощуся, -остишся, док., діал. 1》 Попрощатися з ким-небудь. 2》 Попросити пробачення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попроститися — ПОПРОСТИ́ТИСЯ, ощу́ся, ости́шся, док., діал. 1. Попрощатися з ким-небудь. – Уже хоть як ти не вертися, З своїм Даресом попростися, Бо прийдеться йому пропасть (І. Котляревський). 2. Попросити пробачення. Словник української мови у 20 томах
  4. попроститися — ПРОЩА́ТИСЯ з ким (при розлуці тиснути одне одному руки, говорити слова прощання і т. ін.), РОЗСТАВА́ТИСЯ, РОЗЛУЧА́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ПРОЩА́ТИ кого, діал.; ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ розм. (іноді з поклоном). — Док. Словник синонімів української мови
  5. попроститися — ПОПРОСТИ́ТИСЯ, ощу́ся, ости́шся, док., діал. 1.Попрощатися з ким-небудь. — Уже хоть як ти не вертися, З своїм Даресом попростися, Бо прийдеться йому пропасть (Котл., І, 1952, 97). 2. Попросити пробачення. Словник української мови в 11 томах