1. Словник синонімів української мови

попроститися

ПРОЩА́ТИСЯ з ким (при розлуці тиснути одне одному руки, говорити слова прощання і т. ін.), РОЗСТАВА́ТИСЯ, РОЗЛУЧА́ТИСЯ, РОЗХО́ДИТИСЯ, ПРОЩА́ТИ кого, діал.; ВІДКЛА́НЮВАТИСЯ розм. (іноді з поклоном). — Док.: попроща́тися, прости́тися рідко попрости́тися рідко розста́тися, розлучи́тися, розійти́ся, попроща́ти, відкла́нятися. Прощатися з братом учителем у тому далекому селі Тереськові дуже сумно. Але знову його заспокоїть, утішить дорога! (Т. Масенко); Коли прийшов час розставатися, піднявся (Марусяк), випростався в увесь свій могутній зріст (Г. Хоткевич); Уже аж під горбом Артем, нарешті, умовив-таки матір вернутися. Скільки не йти, мовляв, розлучатися треба (А. Головко); Хоч тільки і до завтрього розходились вони, та Оксані щось дуже на серці жалко було (Г. Квітка-Основ'яненко); Ми одпливали. Скільки нас було, Кого прощали матері та жони? (М. Рильський); — Панове, дозвольте відкланятись! — Карташов підвівся. — Мені час (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попроститися — попрости́тися дієслово доконаного виду попрощатися з ким-небудь; попросити побачення діал. Орфографічний словник української мови
  2. попроститися — -ощуся, -остишся, док., діал. 1》 Попрощатися з ким-небудь. 2》 Попросити пробачення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попроститися — ПОПРОСТИ́ТИСЯ, ощу́ся, ости́шся, док., діал. 1. Попрощатися з ким-небудь. – Уже хоть як ти не вертися, З своїм Даресом попростися, Бо прийдеться йому пропасть (І. Котляревський). 2. Попросити пробачення. Словник української мови у 20 томах
  4. попроститися — ПОПРОСТИ́ТИСЯ, ощу́ся, ости́шся, док., діал. 1.Попрощатися з ким-небудь. — Уже хоть як ти не вертися, З своїм Даресом попростися, Бо прийдеться йому пропасть (Котл., І, 1952, 97). 2. Попросити пробачення. Словник української мови в 11 томах
  5. попроститися — Попрости́тися, -щу́ся, -сти́шся гл. 1) Проститься. Мнж. 29, 47. От попростивсь він і пішов собі. Мнж. 138. Прощавайте, сусідоньки, може з ким сварився, та хоч сварився, не сварився, аби попростився. Чуб. 2) Испросить прощенія. За шо, каже, я її ударив? вернусь, попростюсь. Мнж. 33. Словник української мови Грінченка