1. Словник української мови Грінченка

попружка

Попру́жка, -ки

ж.

1) ум. отъ попруга.

2) То-же, что и окрайка, узкій шерстяной поясъ у женщинъ. Шух. І. 132, 123. Kolb. І. 46.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попружка — попру́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. попружка — див. пояс Словник синонімів Вусика
  3. попружка — -и, ж. 1》 Зменш. до попруга 2). 2》 заст. Жіночий пояс із грубої (перев. вовняної) кольорової пряжі; крайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попружка — ПОПРУ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш. до попру́га 2. Вона стала, безнадійно дивлячись уперед, де безкрає поле сходилось з безкраїм небом, де чорніла якась попружка, може, і сама Мар'янівка (Панас Мирний). 2. заст. Жіночий пояс з грубої (перев. Словник української мови у 20 томах
  5. попружка — ПОПРУ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш. до попру́га 2. Вона стала, безнадійно дивлячись уперед, де безкрає поле сходилось з безкраїм небом, де чорніла якась попружка, може, і сама Мар’янівка (Мирний, III, 1954, 405). 2. заст. Жіночий пояс з грубої (перев. вовняної) кольорової пряжі; крайка. Словник української мови в 11 томах