попружка
попру́жка
-и, ж.
1》 Зменш. до попруга 2).
2》 заст. Жіночий пояс із грубої (перев. вовняної) кольорової пряжі; крайка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попружка — попру́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- попружка — див. пояс Словник синонімів Вусика
- попружка — ПОПРУ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш. до попру́га 2. Вона стала, безнадійно дивлячись уперед, де безкрає поле сходилось з безкраїм небом, де чорніла якась попружка, може, і сама Мар'янівка (Панас Мирний). 2. заст. Жіночий пояс з грубої (перев. Словник української мови у 20 томах
- попружка — ПОПРУ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш. до попру́га 2. Вона стала, безнадійно дивлячись уперед, де безкрає поле сходилось з безкраїм небом, де чорніла якась попружка, може, і сама Мар’янівка (Мирний, III, 1954, 405). 2. заст. Жіночий пояс з грубої (перев. вовняної) кольорової пряжі; крайка. Словник української мови в 11 томах
- попружка — Попру́жка, -ки ж. 1) ум. отъ попруга. 2) То-же, что и окрайка, узкій шерстяной поясъ у женщинъ. Шух. І. 132, 123. Kolb. І. 46. Словник української мови Грінченка