1. Словник української мови Грінченка

попуст

Попуст, -ту

м.

1) = попуск. Господь бо всякий попуст попускає. К. ПС. 46.

2) Облегченіе. Ані смерти, ані попусту. Ном. № 8220.

3) Одинъ изъ концевъ веревки въ рыболовныхъ снарядахъ перемет и кормак. Вас. 188, 189.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попуст — по́пуст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. попуст — -у, ч. 1》 Те саме, що попуск 1). 2》 розм. Полегшення фізичного або душевного стану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попуст — ПО́ПУСТ, у, ч. 1. Те саме, що по́пуск 1. – Пане ксьондзе, при всій шанобі до вас, я вважаю, що ваша тактика є злочинний попуст (З. Тулуб). 2. розм. Полегшення фізичного або душевного стану. Пані все нездужає та нездужає: ні смерті, ні попусту (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. попуст — ПОТУРА́ННЯ (надмірно поблажливе, невимогливе ставлення до когось, чогось), ПО́ПУСК, ПО́ПУСТ, ПОБЛА́ЖКА розм., ПОТА́ЧКА розм., ПО́ТУР заст., ПОТО́ЛЯ заст.; ПІ́ЛЬГА (великодушне, не дуже суворе ставлення до чиєїсь провини). Словник синонімів української мови
  5. попуст — ПО́ПУСТ, у, ч. 1. Те саме, що по́пуск 1. — Пане ксьондзе, при всій шанобі до вас, я вважаю, що ваша тактика є злочинний попуст (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23). 2. розм. Полегшення фізичного або душевного стану. Пані все нездужає та нездужає: ні смерті, ні попусту (Фр., II, 1950, 377). Словник української мови в 11 томах