1. Словник української мови Грінченка

попідколювати

Попідколювати, -люю, -єш

гл. То-же, что и підколоти, но во множествѣ. Пальці попідколювала. Васильк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попідколювати — попідко́лювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попідколювати — -юю, -юєш, док., перех. 1》 Підколоти багато чого-небудь до чогось. 2》 розм. Поранити чим-небудь гострим багато чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попідколювати — ПОПІДКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. 1. Підколоти багато чого-небудь до чогось. Попідколювати фотографії. 2. розм. Поранити чим-небудь гострим багато чогось. Пальці попідколювала (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. попідколювати — ПОПІДКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Підколоти багато чого-небудь до чогось. 2. розм. Поранити чим-небудь гострим багато чогось. Пальці попідколювала (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах