1. Словник української мови Грінченка

порозбивати

Порозбива́ти, -ва́ю, -єш

гл. То-же, что и розбити, но во множествѣ. Двері порозбивав. Мнж. 34. Порозбивали з горілкою бочки. ЗОЮР. І. 245. Він би й губи й зуби усім порозбивав. ЗОЮР. І. 95.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозбивати — порозбива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозбивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розбити все чи багато чого-небудь. 2》 Ударами пошкодити, привести до стану непридатності все чи багато чого-небудь. 3》 Ударивши, поранити голову, ніс, око і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порозбивати — ПОРОЗБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Розбити все або багато чого-небудь. [Гебрей:] Я! Що зробив би я?.. Порозбивав би всі камінні довбні! (Леся Українка); У школі нашій новій стайню зробили [фашисти] і статуї піонера і піонерки порозбивали (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
  4. порозбивати — Порозбива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. порозбивати — ПОРОЗБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Розбити все або багато чого-небудь. [Гебрей:] Я! Що зробив би я?.. Порозбивав би всі камінні довбні! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах