порозбивати
ПОРОЗБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
1. Розбити все або багато чого-небудь.
[Гебрей:] Я! Що зробив би я?.. Порозбивав би всі камінні довбні! (Леся Українка);
У школі нашій новій стайню зробили [фашисти] і статуї піонера і піонерки порозбивали (О. Іваненко).
2. Ударами пошкодити, привести до стану непридатності все або багато чого-небудь.
Порозбивати глиняний посуд.
3. Ударивши, поранити голову, ніс, око і т. ін. (всім або багатьом); падінням пошкодити собі голову, ніс, око і т. ін. (про всіх або багатьох).
А було як понаходять з Києва вартові козаки, то .. хоч тікай із села! Нашим парубкам пики порозбивають, оселедці пообривають, всі вечорниці розженуть... (О. Стороженко).
4. Поділити на групи і т. ін. всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порозбивати — порозбива́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порозбивати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розбити все чи багато чого-небудь. 2》 Ударами пошкодити, привести до стану непридатності все чи багато чого-небудь. 3》 Ударивши, поранити голову, ніс, око і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порозбивати — Порозбива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- порозбивати — ПОРОЗБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Розбити все або багато чого-небудь. [Гебрей:] Я! Що зробив би я?.. Порозбивав би всі камінні довбні! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- порозбивати — Порозбива́ти, -ва́ю, -єш гл. То-же, что и розбити, но во множествѣ. Двері порозбивав. Мнж. 34. Порозбивали з горілкою бочки. ЗОЮР. І. 245. Він би й губи й зуби усім порозбивав. ЗОЮР. І. 95. Словник української мови Грінченка