1. Словник української мови Грінченка

порошковий

Порошковий, -а, -е

— звір. У охотниковъ: звѣрь во время отъ 1 октября по 1 марта. О. 1862. II. 62.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порошковий — порошко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. порошковий — -а, -е. Прикм. до порошок. Порошкова маса. || Який має вигляд порошку; подрібнений. || Який виготовляється з порошку. Порошковий дріт. Порошкова металургія — галузь металургії, пов'язана з виготовленням металевих і композиційних порошків та виробів із них методом спікання і пресування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порошковий — ПОРОШКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до порошо́к. Порошкова маса; // Який має вигляд порошку; подрібнений. Прикладом економічного виготовлення деталей .. є спосіб одержання їх з порошкових матеріалів (з публіц. літ.); // Який виготовляється з порошку. Порошковий дріт. Словник української мови у 20 томах
  4. порошковий — ДРІ́БНИ́Й (який складається з однорідних часток, елементів малої величини); ПОДРІ́БНЕНИЙ, РОЗДРІ́БНЕНИЙ (внаслідок певної дії); ПИЛУВА́ТИЙ, ПОРОШКО́ВИЙ, ПИЛОПОДІ́БНИЙ (який складається з дуже малих однорідних часток); ЗАМІ́РКУВАТИЙ розм. (про зерно). Словник синонімів української мови
  5. порошковий — ПОРОШКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до порошо́к. Порошкова маса; // Який має вигляд порошку; подрібнений. Прикладом економічного виготовлення деталей.. є спосіб одержання їх з порошкових матеріалів (Ком. Укр., 6, 1965, 73); // Який виготовляється з порошку. Словник української мови в 11 томах