1. Словник української мови Грінченка

порошний

Порошни́й, -а́, -е́

Пыльный. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порошний — порошни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. порошний — діал. порохний, -а, -е. Покритий порохом, пилом, із курявою; курний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порошний — ПОРОШНИ́Й, діал. ПОРОХНИ́Й, а́, е́. Покритий порохом, пилом, з курявою; курний. Він жалкував, що покинув своїх у такий тривожний час. Може, й вони, як і ці бідолашні біженці, бредуть порошними дорогами невідомо куди? (В. Словник української мови у 20 томах
  4. порошний — КУРНИ́Й (з курявою, вкритий курявою), КУ́РЯВИЙ, КУ́РЯНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ПИЛЯ́СТИЙ розм., ПОРОШНИ́Й, ПОРОХНИ́СТИЙ, ПОРОХНИ́Й діал., ПОРОХНЯ́ВИЙ діал.; ЗАПИ́ЛЕНИЙ, ЗАПОРО́ШЕНИЙ, ЗАКУ́РЕНИЙ, ЗАКУШПЕ́ЛЕНИЙ розм. (укритий пилом). Словник синонімів української мови
  5. порошний — ПОРОШНИ́Й, діал. ПОРОХНИ́Й, а́, е́. Покритий порохом, пилом, з курявою; курний. Він жалкував, що покинув своїх у такий тривожний час. Може, й вони, як і ці бідолашні біженці, бредуть порошними дорогами невідомо куди? (Гжицький, У світ.. Словник української мови в 11 томах