порошний
КУРНИ́Й (з курявою, вкритий курявою), КУ́РЯВИЙ, КУ́РЯНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ПИЛЯ́СТИЙ розм., ПОРОШНИ́Й, ПОРОХНИ́СТИЙ, ПОРОХНИ́Й діал., ПОРОХНЯ́ВИЙ діал.; ЗАПИ́ЛЕНИЙ, ЗАПОРО́ШЕНИЙ, ЗАКУ́РЕНИЙ, ЗАКУШПЕ́ЛЕНИЙ розм. (укритий пилом). На курний стоголосий базар вони так і не зайшли (В. Кучер); Подались люди з села курявими шляхами (О. Копиленко); Шумлять дуби, спадають теплі роси На свіжі ниви, куряні путі (Я. Шпорта); Коні протюпають десять кроків і знов повільно й поважно, з ідилічним виглядом, ступають пилястою дорогою (О. Кундзич); Його дорога порохниста гуде й зітхає од атак (В. Сосюра); Для твоєї сестри було б ліпше, якби вона побула ще якийсь час у горах, як вертала в гаряче, порохне місто (О. Кобилянська); Порохняві, стомлені гості не встигли ще й покупатися в морі (Ю. Яновський); Пахло курявою, запиленим полином і ще чимсь незрозумілим (О. Донченко); Крізь запорошену шибку віконця вкрадливо пробився кволий промінчик сонця (С. Добровольський); Провулок заріс закуреною травою (О. Копиленко); Вона опиралася на закушпелені, подряпані станини гармат (М. Рудь).
Значення в інших словниках
- порошний — порошни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- порошний — діал. порохний, -а, -е. Покритий порохом, пилом, із курявою; курний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порошний — ПОРОШНИ́Й, діал. ПОРОХНИ́Й, а́, е́. Покритий порохом, пилом, з курявою; курний. Він жалкував, що покинув своїх у такий тривожний час. Може, й вони, як і ці бідолашні біженці, бредуть порошними дорогами невідомо куди? (В. Словник української мови у 20 томах
- порошний — ПОРОШНИ́Й, діал. ПОРОХНИ́Й, а́, е́. Покритий порохом, пилом, з курявою; курний. Він жалкував, що покинув своїх у такий тривожний час. Може, й вони, як і ці бідолашні біженці, бредуть порошними дорогами невідомо куди? (Гжицький, У світ.. Словник української мови в 11 томах
- порошний — Порошни́й, -а́, -е́ Пыльный. Желех. Словник української мови Грінченка