порошок

ПОРОШО́К (сипка маса, що складається з дрібних часточок якоїсь потовченої або розтертої твердої речовини), ПО́РОХ, ПИЛ, ПРИ́СИ́ПКА (для посипання чогось). Цілими годинами укладала (Ядзя) волосся, обсипувала м'яким делікатним порошком і без того біле й гарне лице (Н. Кобринська); Марево над полями стало біле, срібне, дрижало білим сяєвом, неначе сипався й дрижав білий порох (І. Нечуй-Левицький); Танки зачхали моторами (вони працювали на малім газу) і рушили кудись убік, кидаючи на полкову колону сухий сніговий пил (Григорій Тютюнник); Дитяча присипка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порошок — (сипка маса, часто в медицині) присипка. Словник синонімів Полюги
  2. порошок — порошо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. порошок — -шку, ч. 1》 Сипка маса, що складається з дрібних часточок якої-небудь потовченої або розтертої твердої речовини. || з означ. Така речовина, що застосовується у побуті. Пральний порошок. Яєчний порошок. 2》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порошок — ПОРОШО́К, шку́, ч. 1. Сипка маса, що складається з дрібних часточок якої-небудь потовченої або розтертої твердої речовини. Паризька зелень застосовується у вигляді порошку для обпилювання рослин (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. порошок — порошок : ◊ порошок до пе́чива розрихлювач тіста (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. порошок — розтира́ти / розте́рти (зіте́рти, сте́рти) на по́рох (у по́рох, на прах, у порошо́к) кого. 1. Знищувати, розбивати вщент. Дошкульно тіло краяли вітри, пронизували грози ятаганні,— але мене хоч в порох розітри — я знов перемагатиму в змаганні (Д. Фразеологічний словник української мови
  7. порошок — ПОРОШО́К, шку́, ч. 1. Сипка маса, що складається з дрібних часточок якої-небудь потовченої або розтертої твердої речовини. Паризька зелень застосовується у вигляді порошку для обпилювання рослин. (Захист рослин.. Словник української мови в 11 томах
  8. порошок — Порошок, -шку м. ум. отъ порох. Словник української мови Грінченка