порошок

розтира́ти / розте́рти (зіте́рти, сте́рти) на по́рох (у по́рох, на прах, у порошо́к) кого. 1. Знищувати, розбивати вщент. Дошкульно тіло краяли вітри, пронизували грози ятаганні,— але мене хоч в порох розітри — я знов перемагатиму в змаганні (Д. Луценко); Гнів кипить в очах суворих,— Хай не лізе клятий ворог,— Розітрем його на порох (І. Нехода); (2-й з прохачів:) Ти б їх скрушив, тих вражих монтанівців, стер би в порох! (Леся Українка); // Розправлятись з ким-небудь. (Анна:) Ох, та й боюсь я його тепер! Боюсь, як найтяжчого ворога! І певно, що як він на нас завзявся, то зітре на порох, знищить, зруйнує (І. Франко). 2. Нищівно викривати, критикувати кого-небудь. Але в думці Горецький не мовчав. Він нищив своїх противників, громив їх впень, розтирав на порох, але вони про це нічого не знали (М. Ю. Тарновський); Один хвалько шептав другому: — Ти ж тільки не кажи нікому, Як я піймав його на слові І трахнув у своїй промові! Я в порошок розтер його? — Кого? — Ну, та начальника ж свого (С. Воскрекасенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порошок — (сипка маса, часто в медицині) присипка. Словник синонімів Полюги
  2. порошок — порошо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. порошок — -шку, ч. 1》 Сипка маса, що складається з дрібних часточок якої-небудь потовченої або розтертої твердої речовини. || з означ. Така речовина, що застосовується у побуті. Пральний порошок. Яєчний порошок. 2》 перев. мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. порошок — ПОРОШО́К, шку́, ч. 1. Сипка маса, що складається з дрібних часточок якої-небудь потовченої або розтертої твердої речовини. Паризька зелень застосовується у вигляді порошку для обпилювання рослин (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. порошок — порошок : ◊ порошок до пе́чива розрихлювач тіста (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. порошок — ПОРОШО́К (сипка маса, що складається з дрібних часточок якоїсь потовченої або розтертої твердої речовини), ПО́РОХ, ПИЛ, ПРИ́СИ́ПКА (для посипання чогось). Словник синонімів української мови
  7. порошок — ПОРОШО́К, шку́, ч. 1. Сипка маса, що складається з дрібних часточок якої-небудь потовченої або розтертої твердої речовини. Паризька зелень застосовується у вигляді порошку для обпилювання рослин. (Захист рослин.. Словник української мови в 11 томах
  8. порошок — Порошок, -шку м. ум. отъ порох. Словник української мови Грінченка