портяниці

Портяни́ці, -ниць (также: поркени́ці, поркини́ці)

мн. Штаны изъ толстаго бѣлаго холста. Гол. Од. 66. Шух. I. 120, 153. Kolb. I. 41.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. портяниці — -иць, мн., зах. Штани з цупкого білого полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. портяниці — ПОРТЯНИ́ЦІ, иць, мн., діал. Штани із грубого саморобного полотна. Це було тоді, коли мій прадід ще ходив без портяниць, а моя прабабка в попелі гралася (з казки); На високих двоколісних телігах везли загорнені у чорні заялозені сорочки та портяниці погоничі якісь великі звої (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах