портяниці
Портяни́ці, -ниць (также: поркени́ці, поркини́ці)
мн. Штаны изъ толстаго бѣлаго холста. Гол. Од. 66. Шух. I. 120, 153. Kolb. I. 41.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- портяниці — -иць, мн., зах. Штани з цупкого білого полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- портяниці — ПОРТЯНИ́ЦІ, иць, мн., діал. Штани із грубого саморобного полотна. Це було тоді, коли мій прадід ще ходив без портяниць, а моя прабабка в попелі гралася (з казки); На високих двоколісних телігах везли загорнені у чорні заялозені сорочки та портяниці погоничі якісь великі звої (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах