портяниці

ПОРТЯНИ́ЦІ, иць, мн., діал.

Штани із грубого саморобного полотна.

Це було тоді, коли мій прадід ще ходив без портяниць, а моя прабабка в попелі гралася (з казки);

На високих двоколісних телігах везли загорнені у чорні заялозені сорочки та портяниці погоничі якісь великі звої (Юліан Опільський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. портяниці — -иць, мн., зах. Штани з цупкого білого полотна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. портяниці — Портяни́ці, -ниць (также: поркени́ці, поркини́ці) мн. Штаны изъ толстаго бѣлаго холста. Гол. Од. 66. Шух. I. 120, 153. Kolb. I. 41. Словник української мови Грінченка