портяниці
ПОРТЯНИ́ЦІ, иць, мн., діал.
Штани із грубого саморобного полотна.
Це було тоді, коли мій прадід ще ходив без портяниць, а моя прабабка в попелі гралася (з казки);
На високих двоколісних телігах везли загорнені у чорні заялозені сорочки та портяниці погоничі якісь великі звої (Юліан Опільський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me