поріб

Поріб, -робу

м. Утокъ. Желех. Гол. Од. 37, 40.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поріб — поробу, ч., зах. Утік, поробок. Великий тлумачний словник сучасної мови