поріб

по́ріб

поробу, ч., зах.

Утік, поробок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поріб — Поріб, -робу м. Утокъ. Желех. Гол. Од. 37, 40. Словник української мови Грінченка