1. Словник української мови Грінченка

порівняти

Порівняти, -ня́ю, -єш

гл.

1) Сравнять. Порівняй, Боже, і гори, і долини. Мет. 315.

2) Уравнять. К. ЧР. 354. Всіх нас сира земля порівняє. Мир. Пов. ІІ. 42.

3) Сравнить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порівняти — порівня́ти 1 дієслово доконаного виду виявити спільні риси або відмінності порівня́ти 2 дієслово доконаного виду робити рівним, гладеньким Орфографічний словник української мови
  2. порівняти — I див. порівнювати I. II див. порівнювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порівняти — ПОРІВНЯ́ТИ¹ див. порі́внювати¹. ПОРІВНЯ́ТИ² див. порі́внювати². Словник української мови у 20 томах
  4. порівняти — помі́рятися / мі́рятися з плече́м чиїм. Перевірити свої сили, свою спроможність у боротьбі, змаганні і т. ін. з кимсь; позмагатися з ким-небудь. — Нехай хоть (хоч) стане він Бовою, Не наляка мене собою, Поміряюсь з його плечем (І. Котляревський). Фразеологічний словник української мови
  5. порівняти — ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (звич. Словник синонімів української мови
  6. порівняти — Порівня́ти, -ня́ю, -ня́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. порівняти — ПОРІВНЯ́ТИ¹ див. порі́внювати¹. ПОРІВНЯ́ТИ² див. порі́внювати². Словник української мови в 11 томах