порівняти

ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (звич. знаходячи що-небудь спільне); ПРОТИСТА́ВИТИ (знаходячи протилежне, різне). — Док.: порівня́ти, зіста́вити, зрівня́ти, прирівня́ти, приміряти, примі́рити, протиставити, протипоставити. Не один токар чи свердлувальник порівнював нишком її сяючий чистотою верстат із своїм і тоді в зручну хвилину ретельно протирав ганчіркою замащену, брудну станину (О. Донченко); Він обвів критичним поглядом свій салон, в думці рівняючи його до салону баронеси (Леся Українка); Вивчаючи свідчення стародавніх авторів, зіставляючи дані археології, вчені встановили, що золота посудина належала кіммерійцям (з газети); Хтось радість зрівнює з водою, Де глибина така ясна, Що дно здається під рукою, А зачерпнеш — немає дна... (М. Масло); (Старшина:) Який же я старий? Аджеж нехай прирівняє до мене якого парубка, чи справиться зо мною? (І. Карпенко-Карий); Перебрала Єлена всіх дівчат, усіх молодих женщин свого села, всіх приміряла до чоловіка — ні! (Г. Хоткевич).

РІВНЯ́ТИ (робити когось, щось однаковим з кимсь, чимсь), ПОРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка). — Док.: порівня́ти, зрівня́ти, підрівня́ти. (Наталка:) Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (І. Котляревський); (Катря:) Кохання порівняє й царівну, й сироту, й королевича з нашою бідною баришнею (С. Васильченко); Оцими самими руками.. заробив він весь свій статок, все те, що зрівняло його з першими хазяїнами (М. Коцюбинський); — Оцей сенат хоче підрівняти голого з статечним господарем, який увесь вік стягався на землю: буде нарізати тільки по сім чи вісім десятин (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порівняти — порівня́ти 1 дієслово доконаного виду виявити спільні риси або відмінності порівня́ти 2 дієслово доконаного виду робити рівним, гладеньким Орфографічний словник української мови
  2. порівняти — I див. порівнювати I. II див. порівнювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порівняти — ПОРІВНЯ́ТИ¹ див. порі́внювати¹. ПОРІВНЯ́ТИ² див. порі́внювати². Словник української мови у 20 томах
  4. порівняти — помі́рятися / мі́рятися з плече́м чиїм. Перевірити свої сили, свою спроможність у боротьбі, змаганні і т. ін. з кимсь; позмагатися з ким-небудь. — Нехай хоть (хоч) стане він Бовою, Не наляка мене собою, Поміряюсь з його плечем (І. Котляревський). Фразеологічний словник української мови
  5. порівняти — Порівня́ти, -ня́ю, -ня́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. порівняти — ПОРІВНЯ́ТИ¹ див. порі́внювати¹. ПОРІВНЯ́ТИ² див. порі́внювати². Словник української мови в 11 томах
  7. порівняти — Порівняти, -ня́ю, -єш гл. 1) Сравнять. Порівняй, Боже, і гори, і долини. Мет. 315. 2) Уравнять. К. ЧР. 354. Всіх нас сира земля порівняє. Мир. Пов. ІІ. 42. 3) Сравнить. Словник української мови Грінченка