порізник
Порізник, -ка
м. раст. = поранник. О. 1861. І. 206.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порізник — порі́зник іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- порізник — -у, ч. Дворічна трав'яниста рослина родини зонтичних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порізник — ПОРІ́ЗНИК, у, ч. Дворічна трав'яниста рослина родини зонтичних. Рослина “деревій звичайний”, зважаючи на її практичне застосування – для лікування ран, зупинення кровотеч, – серед інших має назви..: серпоріз, порізник, маточник, кровопуски, жіночий деревій (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- порізник — I. ПОДОРО́ЖНИК (трав'яниста лікарська рослина), БА́БКА діал., РА́ННИК діал., ПОРІ́ЗНИК діал., ПОРА́ННИК діал., ПРИДОРО́ЖНИК діал. Широколистий подорожник й оксамитовий шпориш наче силкувались вкрить всю дорогу (І. Словник синонімів української мови
- порізник — ПОРІ́ЗНИК, у, ч. (Libапоtis топtапа Аll.). Дворічна трав’яниста рослина родини зонтичних. Словник української мови в 11 томах