порізник

I. ПОДОРО́ЖНИК (трав'яниста лікарська рослина), БА́БКА діал., РА́ННИК діал., ПОРІ́ЗНИК діал., ПОРА́ННИК діал., ПРИДОРО́ЖНИК діал. Широколистий подорожник й оксамитовий шпориш наче силкувались вкрить всю дорогу (І. Нечуй-Левицький); (Марина:) Ідіть лиш у поле та нарвіть бабок (М. Кропивницький); Гоїв його Герасим Савчук — ото був превеликий знахар! Зараз до ран ранника поприкладав ..Ну й за тиждень він здоровий був (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порізник — порі́зник іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. порізник — -у, ч. Дворічна трав'яниста рослина родини зонтичних. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порізник — ПОРІ́ЗНИК, у, ч. Дворічна трав'яниста рослина родини зонтичних. Рослина “деревій звичайний”, зважаючи на її практичне застосування – для лікування ран, зупинення кровотеч, – серед інших має назви..: серпоріз, порізник, маточник, кровопуски, жіночий деревій (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. порізник — ПОРІ́ЗНИК, у, ч. (Libапоtis топtапа Аll.). Дворічна трав’яниста рослина родини зонтичних. Словник української мови в 11 томах
  5. порізник — Порізник, -ка м. раст. = поранник. О. 1861. І. 206. Словник української мови Грінченка