посаджати
Посаджа́ти, -джа́ю, -єш
гл. Посадить, разсадить. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку. Мет. 200. Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі. Рудч. Ск.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посаджати — посаджа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посаджати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Посадити де-небудь усіх чи багатьох. 2》 перев. у сполуч. зі сл. до в'язниці, у тюрму і т. ін. Ув'язнити, заарештувати всіх чи багатьох. 3》 Поселити де-небудь для ведення господарства всіх чи багатьох. 4》 Помістити в гарячу піч для випікання (хлібини, короваї і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- посаджати — ПОСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Посадити де-небудь усіх або багатьох. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку (Сл. Б. Грінченка). 2. перев. у сполуч. зі сл. до в'язнйці, у тюрму і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- посаджати — ПОСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Посадити де-небудь усіх або багатьох. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку (Сл. Гр.). 2. перев. у сполуч. із сл. до в’язнйці, у тюрму і т. ін. Ув’язнити, заарештувати всіх або багатьох. Словник української мови в 11 томах