посаджати
ПОСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Посадити де-небудь усіх або багатьох.
Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку (Сл. Гр.).
2. перев. у сполуч. із сл. до в’язнйці, у тюрму і т. ін. Ув’язнити, заарештувати всіх або багатьох.
Вона сварилась: «Як сміють з неї так знущатися? Піду до його [панича], хай жалобу напише, — він їх усіх у тюрму посаджає, на Сибірю [Сибір] зашле!..» (Мирний, IV, 1955, 34);
— Мужикові нічо [нічого] не вільно, зараз пани замикають. Але ми собі так постановили, що нехай нас усіх посаджають до криміналу, то ми свого не покинемся (Март., Тв., 1954, 331).
3. Поселити де-небудь для ведення господарства всіх або багатьох.
4. Помістити в гарячу піч для випікання (хлібини, короваї і т. ін.).
Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі (Сл. Гр.);
Вона посаджала в піч проскурки, вийшла в двір і стала на воротях (Н.-Лев., II, 1956, 341);
Марія вже посаджала хліб (Головко, II, 1957, 154).
Значення в інших словниках
- посаджати — посаджа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посаджати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Посадити де-небудь усіх чи багатьох. 2》 перев. у сполуч. зі сл. до в'язниці, у тюрму і т. ін. Ув'язнити, заарештувати всіх чи багатьох. 3》 Поселити де-небудь для ведення господарства всіх чи багатьох. 4》 Помістити в гарячу піч для випікання (хлібини, короваї і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- посаджати — ПОСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Посадити де-небудь усіх або багатьох. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку (Сл. Б. Грінченка). 2. перев. у сполуч. зі сл. до в'язнйці, у тюрму і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- посаджати — Посаджа́ти, -джа́ю, -єш гл. Посадить, разсадить. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку. Мет. 200. Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі. Рудч. Ск. Словник української мови Грінченка