поселити
Поселити, -лю, -лиш
гл. Поселить. Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх. Г. Барв. 544.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поселити — посели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поселити — див. поселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поселити — ПОСЕЛИ́ТИ див. поселя́ти. Словник української мови у 20 томах
- поселити — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. Словник синонімів української мови
- поселити — ПОСЕЛИ́ТИ див. поселя́ти. Словник української мови в 11 томах