1. Словник української мови у 20 томах

поселити

ПОСЕЛИ́ТИ див. поселя́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поселити — посели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поселити — див. поселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поселити — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. Словник синонімів української мови
  4. поселити — ПОСЕЛИ́ТИ див. поселя́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. поселити — Поселити, -лю, -лиш гл. Поселить. Купив маленький шматочок з хаткою і поселив їх. Г. Барв. 544. Словник української мови Грінченка