1. Словник української мови Грінченка

поскавучати

Поскавуча́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Повизжать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскавучати — поскавуча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поскавучати — і поскавчати, -чу, -чиш, док. Скавучати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскавучати — ПОСКАВУЧА́ТИ і ПОСКАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Скавучати якийсь час. Трохи згодом надворі все стихло: собака поскавучала та й замовкла (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. поскавучати — ПОСКАВУЧА́ТИ і ПОСКАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Скавучати якийсь час. Трохи згодом надворі все стихло: собака поскавучала та й замовкла (Коцюб., І, 1955, 244). Словник української мови в 11 томах