поскавучати
ПОСКАВУЧА́ТИ і ПОСКАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.
Скавучати якийсь час.
Трохи згодом надворі все стихло: собака поскавучала та й замовкла (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поскавучати — поскавуча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поскавучати — і поскавчати, -чу, -чиш, док. Скавучати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поскавучати — ПОСКАВУЧА́ТИ і ПОСКАВЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Скавучати якийсь час. Трохи згодом надворі все стихло: собака поскавучала та й замовкла (Коцюб., І, 1955, 244). Словник української мови в 11 томах
- поскавучати — Поскавуча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Повизжать. Словник української мови Грінченка