поскупувати

Поскупувати, -пую, -єш

гл. Поскупиться. Борз. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскупувати — поскупува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. поскупувати — -ую, -уєш, док., діал. Поскупитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поскупувати — ПОСКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Поскупитися. * Образно. Природа поскупувала на дощі. Зате люди не поскупували на працю й домоглись свого. Таки виростили урожай (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. поскупувати — СКУПИ́ТИСЯ на що, без додатка і з інфін. (неохоче витрачати що-небудь, уникати витрат), СКУПУВА́ТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ над чим і без додатка, підсил., ТРЕМТІ́ТИ над чим, підсил., ДРИЖА́ТИ підсил., ТРЯСТИ́СЯ над чим, підсил. розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. поскупувати — ПОСКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Поскупитися. *Образно. Природа поскупувала на дощі. Зате люди не поскупували на працю й домоглись свого. Таки виростили урожай (Хлібороб Укр., 10, 1963, 27). Словник української мови в 11 томах