поскупувати
СКУПИ́ТИСЯ на що, без додатка і з інфін. (неохоче витрачати що-небудь, уникати витрат), СКУПУВА́ТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ над чим і без додатка, підсил., ТРЕМТІ́ТИ над чим, підсил., ДРИЖА́ТИ підсил., ТРЯСТИ́СЯ над чим, підсил. розм. — Док.: поскупи́тися, поскупува́ти. — Як кого, то годує (Кіндрат) і поїть. Для своїх підлабузників не скупиться на народне добро (А. Головко); Та не скупую я ніколи для гостей (М. Рильський); Густав обурений.. Доки він з матір'ю буде труситися над кожною кроною (А. Хижняк); — Засвіти, Горпино, якогось мигунця. А то кат зна чим капариш, — говорить так, начебто не він, а дружина так тремтить над гасом (М. Стельмах); Дрижав (цар Латин), як Каїн, за алтин (І. Котляревський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поскупувати — поскупува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- поскупувати — -ую, -уєш, док., діал. Поскупитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поскупувати — ПОСКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Поскупитися. * Образно. Природа поскупувала на дощі. Зате люди не поскупували на працю й домоглись свого. Таки виростили урожай (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- поскупувати — ПОСКУПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Поскупитися. *Образно. Природа поскупувала на дощі. Зате люди не поскупували на працю й домоглись свого. Таки виростили урожай (Хлібороб Укр., 10, 1963, 27). Словник української мови в 11 томах
- поскупувати — Поскупувати, -пую, -єш гл. Поскупиться. Борз. у. Словник української мови Грінченка