послати

I. Послати, -ся

см. посилати, -ся.

---------------

II. Послати

см. постилати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послати — посла́ти 1 дієслово доконаного виду постелити посла́ти 2 дієслово доконаного виду надіслати, відправити Орфографічний словник української мови
  2. послати — I [послатие] -стеил'у, -стелеиш; мин. -стеилиў, -стеилила; нак. -стеили, -стеил'іт' (вкрити чим-небудь поверхню, приготувати постіль) II [послатие] поушл'у, пошлеш, пошлеимо, пошлеите; нак. пошли, поушл'іт' (відпра вити що -небудь поштою) Орфоепічний словник української мови
  3. послати — I див. посилати. II -стелю, -стелеш, док., перех. 1》 Те саме, що постелити. 2》 також без додатка.Приготувати постіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. послати — ПОСЛА́ТИ¹ див. посила́ти. ПОСЛА́ТИ², стелю́, сте́леш, док., що. 1. Те саме, що постели́ти. Послав [Ярема] свитку. Як ясочка, Усміхнулась [Оксана], сіла (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. послати — посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в) кого, лайл. Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, небажання спілкуватися з ким-небудь; лаяти когось. — Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем!... Фразеологічний словник української мови
  6. послати — ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИ рідше, ПОДАВА́ТИ рідко, НАДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. послати — Посла́ти і післа́ти, пошлю́, -ле́ш посла́ти, -стелю́, -сте́леш, -сте́лють і постели́ти, -стелю́, -сте́лиш, -сте́лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. послати — ПОСЛА́ТИ¹ див. посила́ти. ПОСЛА́ТИ², стелю́, сте́леш, док., перех. 1. Те саме, що постели́ти. Послав [Ярема] свитку. Як ясочка, Усміхнулась [Оксана], сіла (Шевч. Словник української мови в 11 томах