послати

посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в) кого, лайл. Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, небажання спілкуватися з ким-небудь; лаяти когось. — Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем! Тебе просиш, а ти до бісового батька посилаєш! (Панас Мирний); Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський).

посла́ти до біса (до чо́рта), лайл. 1. кого. Вилаяти або прогнати геть когось. Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу). 2. що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від чогось. — Що ви можете сказати, крім жалюгідних “так судилося” і “так вийшло”? Але “так судилося” разом з призначенням, фатумом та іншим .. на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру,— я вже послав до чорта (В. Підмогильний).

посла́ти пода́лі (геть, під три чорти́ і т. ін.) кого, лайл. Нечемно, сердито сказати, відповісти комусь. — А як ішов у гості, то дорогою справив малу нужду .. у скверику за рогом, і послав міліціонера подалі (З журналу); Дельфіни контактують з людьми. На вимогу науковця Акульчика дістати червінця до получки дельфін Аванс послав його під три чорти азбукою Морзе (А. Крижанівський); Вербуна .. він зустрів надто холодно і гуляти відмовився, за що той послав його під три чорти і вилив на нього всю свою зневагу (В. Підмогильний).

ста́рший, куди́ пошлю́ть. Той, хто виконує незначні послуги, доручення, бігає, ходить кудись; побігач. Йому доводиться виконувати ще й безліч дрібних доручень, бути якраз отим “старшим, куди пошлють” (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послати — посла́ти 1 дієслово доконаного виду постелити посла́ти 2 дієслово доконаного виду надіслати, відправити Орфографічний словник української мови
  2. послати — I [послатие] -стеил'у, -стелеиш; мин. -стеилиў, -стеилила; нак. -стеили, -стеил'іт' (вкрити чим-небудь поверхню, приготувати постіль) II [послатие] поушл'у, пошлеш, пошлеимо, пошлеите; нак. пошли, поушл'іт' (відпра вити що -небудь поштою) Орфоепічний словник української мови
  3. послати — I див. посилати. II -стелю, -стелеш, док., перех. 1》 Те саме, що постелити. 2》 також без додатка.Приготувати постіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. послати — ПОСЛА́ТИ¹ див. посила́ти. ПОСЛА́ТИ², стелю́, сте́леш, док., що. 1. Те саме, що постели́ти. Послав [Ярема] свитку. Як ясочка, Усміхнулась [Оксана], сіла (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. послати — ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИ рідше, ПОДАВА́ТИ рідко, НАДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. послати — Посла́ти і післа́ти, пошлю́, -ле́ш посла́ти, -стелю́, -сте́леш, -сте́лють і постели́ти, -стелю́, -сте́лиш, -сте́лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. послати — ПОСЛА́ТИ¹ див. посила́ти. ПОСЛА́ТИ², стелю́, сте́леш, док., перех. 1. Те саме, що постели́ти. Послав [Ярема] свитку. Як ясочка, Усміхнулась [Оксана], сіла (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. послати — I. Послати, -ся см. посилати, -ся. --------------- II. Послати см. постилати. Словник української мови Грінченка