1. Фразеологічний словник української мови

послужити

до́ля (форту́на) послужи́ла (послу́жить) кому і без додатка. Пощастило, поталанило в житті кому-небудь. — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній. Як послужить доля, то сього року буде велика добич (Марко Вовчок); — Не послужила фортуна горопасі. Тільки стялись на шаблях, зараз так і положив його вражий кармазин (П. Куліш).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послужити — послужи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. послужити — -служу, -служиш, док. 1》 Якийсь час служити, бути слугою в кого-небудь, десь. || Працювати на благо кого-, чого-небудь, підпорядковувати свою діяльність інтересам когось або чогось якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. послужити — ПОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док. 1. Якийсь час служити, бути слугою в кого-небудь, десь. Не послужила [Олександра] й місяця – занедужала; жене коваль з хати (Марко Вовчок); І чому б, наприклад, тому Семенові не послужити ще який рік в економії... Словник української мови у 20 томах
  4. послужити — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм. Словник синонімів української мови
  5. послужити — ПОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док. 1. Якийсь час служити, бути слугою в кого-небудь, десь. Не послужила [Олександра] й місяця — занедужала; жене коваль з хати (Вовчок, І, 1955, 34); І чому б, наприклад, тому Семенові не послужити ще який рік в економії... Словник української мови в 11 томах
  6. послужити — Послужити, -жу, -жиш гл. Послужить. Служила в бурлацтві, послужи где й у хазяйстві. Чуб. V. 524. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі, послужи йому так щиро, як мені служила. Шевч. 249. Словник української мови Грінченка