послужити
ПОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док.
1. Якийсь час служити, бути слугою в кого-небудь, десь.
Не послужила [Олександра] й місяця — занедужала; жене коваль з хати (Вовчок, І, 1955, 34);
І чому б, наприклад, тому Семенові не послужити ще який рік в економії, чого замолоду пхатися в хазяї?.. (Коцюб., І, 1955, 112);
Радюк, послуживши кілька років в столиці, вернувсь в Київ (Н.-Лев., І, 1956, 572);
// Працювати на благо кого-, чого-небудь, підпорядковувати свою діяльність інтересам когось або чогось якийсь час.
— Послужив я козацтву щирою душею (П. Куліш, Вибр., 1969, 183);
Гонорар — діло користі, а нам, дбаючим про те, як би послужити своєму краєві, думати про гонорари зовсім недоладне [недоладно] (Мирний, V, 1955, 358);
Лиш бороться — значить жити; Мило й згинуть у борні. Спільній справі послужити Не хтять труси [боягузи] та дурні (Фр., XIII, 1954, 364);
// Якийсь час бути у вжитку, використовуватися за призначенням, з користю для кого-небудь (перев. про знаряддя праці і т. ін.).
— Ці [доїльні] апарати три роки тому були в ділі, але недовго послужили, не було путнього механіка (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 16);
*Образно. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє!..Месники дужі приймуть мою зброю, Кинуться з нею одважно до бою… Зброє моя, послужи воякам Краще, ніж служиш ти хворим рукам! (Л. Укр., І, 1951, 126).
2. Зробити послугу, стати у пригоді комусь.
Він все ще біля Прокопа тупав. — Кріпись, синашу. Служив досі громаді, послужи ще востаннє (Коцюб., II, 1955, 103);
// Посприяти чому-небудь, допомогти в чомусь.
Досягнення біології і хімії послужать дальшому піднесенню сільського господарства і медицини, допоможуть розв’язанню проблеми збереження здоров’я і продовження життя радянських людей (Літ. газ., 19.VII 1960, 1).
◊ До́ля (форту́на і т. ін.) послужи́ла кому, заст., розм. — комусь пощастило.
— Той же зоставсь ув убожестві, а йому фортуна на війні послужила, у старшину, у значне козацтво ускочив (П. Куліш, Вибр., 1969, 118);
Як послу́жить до́ля (ща́стя), заст., розм. — якщо доля сприятиме, якщо будуть сприятливі умови, обставини.
— Як послужить доля, то сього року буде велика добич. Отаман мене не скривдить (Вовчок, І, 1955, 91).
Значення в інших словниках
- послужити — послужи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- послужити — -служу, -служиш, док. 1》 Якийсь час служити, бути слугою в кого-небудь, десь. || Працювати на благо кого-, чого-небудь, підпорядковувати свою діяльність інтересам когось або чогось якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- послужити — ПОСЛУЖИ́ТИ, служу́, слу́жиш, док. 1. Якийсь час служити, бути слугою в кого-небудь, десь. Не послужила [Олександра] й місяця – занедужала; жене коваль з хати (Марко Вовчок); І чому б, наприклад, тому Семенові не послужити ще який рік в економії... Словник української мови у 20 томах
- послужити — до́ля (форту́на) послужи́ла (послу́жить) кому і без додатка. Пощастило, поталанило в житті кому-небудь. — Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній. Як послужить доля, то сього року буде велика добич (Марко Вовчок); — Не послужила фортуна горопасі. Фразеологічний словник української мови
- послужити — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм. Словник синонімів української мови
- послужити — Послужити, -жу, -жиш гл. Послужить. Служила в бурлацтві, послужи где й у хазяйстві. Чуб. V. 524. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі, послужи йому так щиро, як мені служила. Шевч. 249. Словник української мови Грінченка