1. Словник української мови Грінченка

посліпнути

Посліпнути, -немо, -нете

гл. Ослѣпнуть (о многихъ). Котл. МЧ. 437. Драг. 165. Мнж. 92. Бодай письменні посліпли, як не кажуть правди. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посліпнути — послі́пнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посліпнути — і посліпти, -пнемо, -пнете, док. Осліпнути, втратити зір (про всіх чи багатьох, також про очі). || На короткий час утратити здатність бачити (від яскравого світла, сяйва, блиску і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посліпнути — ПОСЛІ́ПНУТИ і ПОСЛІ́ПТИ, пнемо, пнете, док. Осліпнути, втратити зір (про всіх або багатьох, також про очі). Люде наче посліпли: ніхто не подав старенькому (Ганна Барвінок); [Іван (втира очі):] Ач, розплакалися! Ще посліпнуть, диявольські очі! (М. Словник української мови у 20 томах
  4. посліпнути — ПОСЛІ́ПНУТИ і ПОСЛІ́ПТИ, пнемо, пнете, док. Осліпнути, втратити зір (про всіх або багатьох, також про очі). Люде наче посліпли: ніхто не подав старенькому (Барв., Опов.., 1902, 354); [Іван (втира очі):] Ач, розплакалися! Ще посліпнуть, диявольські очі!... Словник української мови в 11 томах