пособа

Посо́ба, -би

ж. Помощь. Пособу дав братові. Харьк. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пособа — посо́ба іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. пособа — -и, ж., діал. Допомога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пособа — хохл. (пособіє) допомога допомога, запомога, див. помогати, пособляти Словник чужослів Павло Штепа
  4. пособа — ПОСО́БА, и, ж., діал. Допомога. Пособу дав братові (Сл. Б. Грінченка); Але княже зло настало, Пособи не буде (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
  5. пособа — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал. Словник синонімів української мови
  6. пособа — ПОСО́БА, и, ж., діал. Допомога. Пособу дав братові (Сл. Гр.); Але княже зло настало, Пособи не буде (Рудан., Вибр., 1937, 258). Словник української мови в 11 томах