пособа

посо́ба

-и, ж., діал.

Допомога.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пособа — посо́ба іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. пособа — хохл. (пособіє) допомога допомога, запомога, див. помогати, пособляти Словник чужослів Павло Штепа
  3. пособа — ПОСО́БА, и, ж., діал. Допомога. Пособу дав братові (Сл. Б. Грінченка); Але княже зло настало, Пособи не буде (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
  4. пособа — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал. Словник синонімів української мови
  5. пособа — ПОСО́БА, и, ж., діал. Допомога. Пособу дав братові (Сл. Гр.); Але княже зло настало, Пособи не буде (Рудан., Вибр., 1937, 258). Словник української мови в 11 томах
  6. пособа — Посо́ба, -би ж. Помощь. Пособу дав братові. Харьк. г. Словник української мови Грінченка