поснідати
посні́дати
-аю, -аєш, док., неперех. і розм. перех.
Поїсти вранці, з'їсти сніданок.
|| чим, розм. що. З'їсти що-небудь уранці на сніданок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поснідати — посні́дати дієслово доконаного виду з'їсти сніданок Орфографічний словник української мови
- поснідати — [поус(')н’ідатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- поснідати — ПОСНІ́ДАТИ, аю, аєш, док., без прям. дод., розм., що. Поїсти вранці, з'їсти сніданок. – А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! – Та в мене ще шматків зо два Є хліба в торбині, То поснідаєм в пригоді, Поки сонце встане... (Т. Словник української мови у 20 томах
- поснідати — ПОСНІ́ДАТИ, аю, аєш, док., неперех. і розм. перех. Поїсти вранці, з’їсти сніданок. — А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! — Та в мене ще шматків зо два Є хліба в торбині, То поснідаєм в пригоді, Поки сонце встане… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- поснідати — Поснідати, -даю, -єш гл. Позавтракать. Як не прийдеш обідати, прийди поснідати. Чуб. V. 413. Словник української мови Грінченка