1. Словник української мови Грінченка

посплітати

Поспліта́ти, -та́ю, -єш

гл. Сплесть вмѣстѣ. Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи. Левиц. І. 347.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посплітати — поспліта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посплітати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Сплести разом усе чи багато чогось. 2》 Виготовити плетінням багато чого-небудь (також про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посплітати — ПОСПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Сплести разом усе або багато чогось. Товсті дерева посплітали віти свої вгорі (О. Копиленко); Кінці разом посплітав. 2. Виготовити плетінням багато чого-небудь (також про багатьох). Словник української мови у 20 томах
  4. посплітати — ПОСПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Сплести разом усе або багато чогось. Товсті дерева посплітали віти свої вгорі (Коп., Як вони.., 1948, 97); Кінці разом посплітав. 2. Виготовити плетінням багато чого-небудь (також про багатьох). Словник української мови в 11 томах