1. Словник української мови в 11 томах

посплітати

ПОСПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Сплести разом усе або багато чогось.

Товсті дерева посплітали віти свої вгорі (Коп., Як вони.., 1948, 97);

Кінці разом посплітав.

2. Виготовити плетінням багато чого-небудь (також про багатьох).

Зоні хотілося, щоб вінки були дорогі, елегантні, стильні. Тому й боялася, що родичі з села посплітають вінки з жоржин і циній, понатикують туди рож, і вийдуть не вінки, а компрометація! (Вільде, Сестри.., 1958, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посплітати — поспліта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посплітати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Сплести разом усе чи багато чогось. 2》 Виготовити плетінням багато чого-небудь (також про багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посплітати — ПОСПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Сплести разом усе або багато чогось. Товсті дерева посплітали віти свої вгорі (О. Копиленко); Кінці разом посплітав. 2. Виготовити плетінням багато чого-небудь (також про багатьох). Словник української мови у 20 томах
  4. посплітати — Поспліта́ти, -та́ю, -єш гл. Сплесть вмѣстѣ. Під високими дубами притулилась тонка ліщина, посплітавши свої верхи. Левиц. І. 347. Словник української мови Грінченка