постогнати
Постогнати, -гну, -неш
гл. Постонать нѣкоторое время.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постогнати — постогна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- постогнати — -стогну, -стогнеш, док. 1》 Стогнати якийсь час. || перен., розм. Нарікати на щось, ремствувати якийсь час. 2》 Застогнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постогнати — ПОСТОГНА́ТИ, стогну́, сто́гнеш, док. 1. Стогнати якийсь час. Кашляла людина. Кашляла болісно, надривно, замовкаючи тільки для того, щоб з мукою постогнати (В. Речмедін); // перен., розм. Нарікати на щось, ремствувати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
- постогнати — Постогна́ти, -сто́гну́, -сто́гнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- постогнати — ПОСТОГНА́ТИ, стогну́, сто́гнеш, док. 1. Стогнати якийсь час. Кашляла людина. Кашляла болісно, надривно, замовкаючи тільки для того, щоб з мукою постогнати (Речм., Весн. грози, 1961, 4); // перен., розм. Нарікати на щось, ремствувати якийсь час. Словник української мови в 11 томах