1. Словник української мови Грінченка

постоянець

Постоя́нець, -нця

м. Солдатъ на постоѣ. Черк. у. Махнула швидко до троянців, щоб сих латинських постоянців по своєму осатанить. Котл. Ен. IV. 41.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постоянець — -нця, ч., іст. Вояк на постої. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. постоянець — ПОСТОЯ́НЕЦЬ, нця, ж., заст. Солдат чи офіцер, який тимчасово займає помешкання. Махнула швидко до троянців, щоб сих латинських постоянців по-своєму осатанить (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах