1. Словник української мови Грінченка

постоячка

Постоя́чка, -ки

ж. Приборъ, состоящій изъ двухъ, расположенныхъ одинъ надъ другимъ, круговъ на четырехъ ножкахъ, въ средину котораго ставятъ дитя, учащееся ходить. Мил. 30.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постоячка — -и, ж., заст. Пристосування, з допомогою якого дитина вчилася ходити. Великий тлумачний словник сучасної мови