постоячка
постоя́чка
-и, ж., заст.
Пристосування, з допомогою якого дитина вчилася ходити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постоячка — Постоя́чка, -ки ж. Приборъ, состоящій изъ двухъ, расположенныхъ одинъ надъ другимъ, круговъ на четырехъ ножкахъ, въ средину котораго ставятъ дитя, учащееся ходить. Мил. 30. Словник української мови Грінченка