постреляти
Постреля́ти, -ля́ю, -єш
гл. Пострѣлять (многихъ). Як їх турки-яниченьки із — за могили напали, — постреляли — порубали. ЗОЮР. І. 42.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постреляти — постреля́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- постреляти — див. постріляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постреляти — ПОСТРЕЛЯ́ТИ див. постріля́ти. Словник української мови у 20 томах
- постреляти — ПОСТРЕЛЯ́ТИ див. постріля́ти. Словник української мови в 11 томах