постригтися
Пострига́тися, -га́юся, -єшся
сов. в. постри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл.
1) Преимущ. въ сов. в. Постричься.
2) Постригаться, постричься въ монахи. Рудч. Чп. 212. В черниці постриглась. Шевч. 337. Не постригайся, бо літа загубиш, звінчайся з того, котру вірно любиш. Гол.
3) — у що. Сдѣлаться чѣмъ. В дурні... постригсь. Греб. 325.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постригтися — постри́гтися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- постригтися — [постригтиес'а] -риежус'а, -риежес':а, -риежец':а, -риежеимос'а, -риежеитес'а, -риежуц':а; нак. -риежис'а, -риеж'іц':а Орфоепічний словник української мови
- постригтися — див. постригатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постригтися — ПОСТРИ́ГТИСЯ див. пострига́тися. Словник української мови у 20 томах
- постригтися — СТАВА́ТИ ким, чим або яким (зв'язка в іменному складеному присудку), РОБИ́ТИСЯ, ПОСТРИГА́ТИСЯ. — Док.: ста́ти, ста́нути розм. зроби́тися, ви́йти, постава́ти, постри́гтися. — Здається, і ви тепер стаєте альпіністом? — сказав Воронцов Хаєцькому (О. Словник синонімів української мови
- постригтися — ПОСТРИ́ГТИСЯ див. пострига́тися. Словник української мови в 11 томах