постригтися

Пострига́тися, -га́юся, -єшся

сов. в. постри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл.

1) Преимущ. въ сов. в. Постричься.

2) Постригаться, постричься въ монахи. Рудч. Чп. 212. В черниці постриглась. Шевч. 337. Не постригайся, бо літа загубиш, звінчайся з того, котру вірно любиш. Гол.

3)у що. Сдѣлаться чѣмъ. В дурні... постригсь. Греб. 325.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постригтися — постри́гтися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. постригтися — [постригтиес'а] -риежус'а, -риежес':а, -риежец':а, -риежеимос'а, -риежеитес'а, -риежуц':а; нак. -риежис'а, -риеж'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. постригтися — див. постригатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. постригтися — ПОСТРИ́ГТИСЯ див. пострига́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. постригтися — СТАВА́ТИ ким, чим або яким (зв'язка в іменному складеному присудку), РОБИ́ТИСЯ, ПОСТРИГА́ТИСЯ. — Док.: ста́ти, ста́нути розм. зроби́тися, ви́йти, постава́ти, постри́гтися. — Здається, і ви тепер стаєте альпіністом? — сказав Воронцов Хаєцькому (О. Словник синонімів української мови
  6. постригтися — ПОСТРИ́ГТИСЯ див. пострига́тися. Словник української мови в 11 томах